середа, 30 січня 2019 р.

Міжпредметні зв'язки на уроках ОХЕ


Міжпредметні зв’язки на уроках християнської етики
Виходячи із завдань християнської етики, цей навчальний предмет стає чи не найголовнішим у системі шкільних предметів, адже звернений до душі дитини, до її внутрішнього світу, допомагає дитині стати справжньою Людиною. Бо людина часто занедбує свою душу, забуває, що вона образ і подоба Божа в прагненні досягнути певних успіхів у суспільстві, ставить на перше місце матеріальні цінності, кар’єру, а не духовне життя. При цьому я не хочу применшити значення інших навчальних дисциплін, адже вони дають школярам необхідний багаж знань, розвивають розум, мислення та інтелект, що є дуже важливо в сучасному світі. Лише спільними зусиллями педагоги здатні досягнути справжнього успіху в навчанні та вихованні дітей. Тому потрібно використовувати різноманітні форми й методи навчально-виховної роботи, щоб зацікавити учнів тим чи іншим предметом.

Я ніколи не виокремлюю християнську етику з-поміж інших навчальних дисциплін, а навпаки, використовую знання з інших предметів під час проведення уроків, що раджу робити й іншим. Християнська етика — це курс, який інтегрується в інші предмети, а інші предмети інтегруються в християнську етику. Коли проаналізувати міжпредметні зв‘язки, то можна побачити широкий спектр інтеграції.
Наприклад, у 5 класі під час вивчення теми «Біблія про створення світу» починаю урок із запитання: «Що ви бачили навколо себе, коли вранці йшли до школи?». Учні називають усе, що вони бачили, отримуючи знання про живу та неживу природу. І зрештою самостійно роблять висновок, що вся природа створена Богом. Або приходжу до класу із «букетом» із гілочок різних дерев. Ставлю перед учнями запитання: «Як ви думаєте, хто подарував мені цей «букет»?» Діти висловлюють різні припущення, але після читання Святого Письма доходять висновку, що «букет» я отримала від Бога. Я ділюся з ними своїм дарунком. Діти надзвичайно задоволені. Крім того, вони ознайомлюються із видами дерев, які ростуть у нашій місцевості, що також важливо.
Крім біологічних знань практикую використання географічної карти, особливо у 5 і 7 класах, щоб учні уявляли, де відбувалися події, описані в Біблії. Разом із дітьми здійснюємо подорожі по карті.
Важливим елементом є використання літературних творів, як українських авторів, так і зарубіжних, які сприяють не тільки знайомству школярів із творами світової культури, але на конкретних прикладах вчать аналізувати ті чи інші події, учинки людей, робити вибір між добром і злом, звичайно, на користь добра. У старших класах пропоную дітям написати твір-роздум над тією чи іншою проблемою. Під час вивчення теми «Ісус навчає притчами» розглядаємо особливості літературних притч та притч Ісуса Христа, їх подібність та відмінності.
Історичні знання допомагають порівняти події, описані у Святому Письмі, навіть до певної міри проаналізувати достовірність фактів. У 5 класі під час вивчення тем: «Мужність», «Роль великих людей у житті народів», у 7 класі — «Усвідомлення відповідальності за долю народу», «Славні постаті українського народу», «Відродження української духовності у ХХ столітті» використовую приклади з історії України, із життя видатних людей.
Практикую слухання духовної музики, розучування із дітьми різноманітних пісень, малювання ілюстрацій до притч, до окремих розділів Старого Завіту, розмальовування писанок, що також сприяє зацікавленню предметом і поглиблює знання учнів. У 7 та 9 класах є теми, які конкретно пов’язані з музикою, образотворчим мистецтвом та художньою культурою:
·         «Християнські символи у традиціях і культурі рідного народу»;
·         «Християнські культурні цінності»;
·         «Українські християнські традиції та елементи сакрального мистецтва»;
·         «Визначні архітектурні церковні пам’ятки України»;
·         «Християнство в образотворчому мистецтві»;
·         «Християнство в музиці»;
·         «Християнство в літературі та сучасному медіапросторі».
За можливості використовую знання з хімії, фізики, астрономії, щоб показати єдність законів природи та велич Того, Хто підпорядкував природу цим законам Своєю могутньою силою (10 клас — «Християнство як світова релігія (етико-релігієзнавчий аспект)» («П’ять доказів існування Бога Томи Аквінського»).
Нерідко спираюся і на психологію. Зокрема, у 9 класі під час вивчення тем: «Постійне вдосконалення людської особи. Гідність особи», «Усебічний розвиток української молоді», «Мистецтво спілкування», «Конфліктні ситуації», «Дружба і товаришування», 6 клас — «Відповідальність у нашому житті» розглядаю поняття «характер» і «темперамент», їхній вплив на здібності школяра.
А також ми ознайомлюємося із планетами Сонячної системи (астрономія), океанами, материками, морями, річками та озерами (географія).
Під час вивчення теми «Людина — образ і подоба Божа» діти мають можливість дізнатися про органи та системи людського організму, їхній взаємозв‘язок та діяльність, що кожен орган виконує дуже важливу функцію в тілі.
Розглядаючи тему «Любов як вияв самовідданості», використовую знання з природознавства, фізики та хімії, де учні ознайомлюються із речовинами, будовою молекул, атомів. На прикладі будови атома допомагаю дітям зрозуміти, як електрони «жертвують собою» задля електронейтральності атома. Наводжу приклади ланцюгів живлення, де школярі бачать, як одні організми (рослини чи тварини) «жертвують собою» задля інших. Учні мають можливість ознайомитися із колообігом води в природі, яка дає життя рослинам і тваринам, складають казочку про подорож краплинки.
Під час вивчення тем «Молода людина і навколишній світ» (9 клас), «Здоровий спосіб життя» (10 клас) учні використовують знання, отримані на уроках біології, основ здоров‘я.
Теми в 9 класі «Права і обов’язки людини», «Свобода вибору» та у 8 класі «Мораль і право», «Божі Заповіді — основа морального життя людини» потрібно пов’язувати із знаннями, отриманими на уроках правознавства.
Християнська етика має зв’язок із математикою, коли ми розв’язуємо задачі, пов’язані із життям Ісуса або певними подіями, які описані в притчах чи інших розділах Біблії.
На уроках християнської етики практикую також використання комп’ютерних технологій. Під час вивчення тем: «Символи родини, народу і держави» (3 клас), «Святість. Наслідування Христа» (7 клас), «Християнські символи в традиціях і культурі українського народу» (7 клас), «Українські християнські традиції та елементи сакрального мистецтва» (9 клас) за допомогою комп’ютера показую презентацію про церковну атрибутику, архітектурні пам’ятки. Разом із членами туристсько-краєзнавчого гуртка розробили заочну екскурсію духовними святинями м. Чорткова та селища Заводського, створивши комп‘ютерну презентацію «Чи можна в Чорткові подумати про вічне?»
У 8 класі під час вивчення теми: «Людська гідність. Відповідальність людини за життя» пропоную учням вчительську презентацію «Курити чи не курити?», під час роботи над якою школярі розглядають причини куріння, ознайомлюються із хворобами, спричиненими курінням, роблять висновок про шкідливий вплив куріння на організм людини, а також, що люди, які курять, вживають алкоголь чи наркотики, чинять гріх проти п’ятої заповіді Божої: «Не убий», бо самі завдають шкоди своєму здоров’ю. Цю презентацію можна використати й у 5 класі під час вивчення теми «Зло. Наслідки зла», у 10 класі — «Здоровий спосіб життя», у 9 класі — «Вибір між добром і злом». Але під час застосування комп’ютерів на уроках християнської етики треба пам’ятати, що вони є лише допоміжними засобами навчання, а спілкування, бесіда, словесні методи посідають перше місце, бо цей предмет спрямований на внутрішній світ дитини. І щоб душа не зачерствіла, а навпаки, змінилася на краще, щоб дитина стала добрішою, милосерднішою, щирішою, потрібне живе спілкування «людина — людина», тобто «учитель — учень», а не «машина — дитина».
Із наведених прикладів можна зробити висновок, що християнська етика є невід’ємною частиною шкільних навчальних предметів, сприяє не лише розвитку загальнолюдських цінностей, але й певною мірою при використанні відповідних форм і методів навчання зацікавленості дітей іншими предметами, знання з яких використовуються для глибшого розкриття тієї чи іншої теми, того чи іншого питання. Тому вчителям християнської етики потрібно ширше впроваджувати й застосовувати міжпредметні зв’язки, використовуючи наявний багаж знань, займатися самоосвітою та підвищенням свого професійного рівня.
Уроки християнської етики можна проводити інтегрованими в співпраці із учителями-предметниками (біології, історії, географії, літератури тощо), це сприятиме кращому засвоєнню матеріалу, розширюватиме кругозір учнів.
А вчителям інших навчальних дисциплін під час проведення уроків не слід забувати про душу дитини, її внутрішній світ, а не тільки давати їй певні знання, за можливості використовувати теологічні знання на своїх уроках. Бо тільки в тісній співпраці всіх педагогічних працівників школи зможемо виконати це складне завдання, яке ставить перед нами сьогодення, — виховання духовної, інтелектуально розвинутої особистості дитини, яка зможе використати набуті знання у своєму повсякденному житті, приносячи користь державі. Тому на кожному уроці вчитель повинен ставити перед собою завдання досягнення не лише навчальної мети, але й виховної та розвивальної.

Немає коментарів:

Дописати коментар